1 І оце притчі Соломонові, котрі зібрали мужі Єзекії, царя Юдиного.
2 Слава Божа – утаємничувати справу, а слава царів – досліджувати справу.
3 Небо для високости і земля для глибини, так серця царів – недослідні.
4 Відділи домішки від срібла, і вийде у ливарника посудина.
5 Усунь лиходія від царя, і престол його утвердиться правдою.
6 Не пишайся перед лицем царя і на місце шляхетних не ставай;
7 Тому що краще, коли скажуть тобі: Підійди сюди, сядь вище, аніж, коли принизять тебе перед шляхетним, котрого бачили очі твої.
8 Не зачинай квапливо позову, інакше, що будеш чинити при завершенні, коли суперник твій осоромить тебе?
9 Здійснюй позов із суперником твоїм, але таємниці іншого не розкривай.
10 Щоб не докоряв тобі той, що зачує це, бо тоді ганьба твоя не відійде від тебе.
11 Золоті яблука в срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно.
12 Золота сережка і прикраса з чистого золота – мудрий викривач для уважного вуха.
13 Що прохолода від снігу в жнива, те ж таки незрадливий посланець для того, хто послав його; він приносить душі володаря свого розраду.
14 Як хмара і вітри без дощу, так людина, що вихваляється нещирими дарунками.
15 Покірністю схиляється до милості вельможа, і м'який язик ламає кістку.
16 Ти знайшов мед? Споживай досхочу, але не переїдай його, щоб не вивернути його.
17 Не ходи часто в дім друга твого, щоб він не збайдужів до тебе і не зненавидів тебе.
18 Що молот, і меч, і гостра стріла, те саме й чоловік, що вирікає облудне свідчення супроти ближнього свого.
19 Що зламаний зуб і знесилена нога, те й надія на зрадливого чоловіка в день лиха.
20 Наче той, що скидає з себе одежу холодного дня, що оцет на рану, – саме такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.
21 Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, дай йому води.
22 Тому що, учиняючи так, ти збираєш яркі жарини на голову його: Господь заплатить тобі.
23 Північний вітер приносить дощ; а утаємничений язик – невдоволені обличчя.
24 Краще жити в кутку на даху, аніж з дружиною сварливою в просторій оселі.
25 Що холодна вода для знесиленої спрагою душі, те саме й добра вість з далекого краю.
26 Мов скаламучена криничка, і наче пошкоджене джерело, – праведник, що падає перед лиходієм.
27 Як не добре споживати багато меду, так само домагатися власної слави, – не є слава.