16 Хто береже заповіді, береже свою душу, а той, хто не дбає про свої шляхи, – загине.
17 Хто чинить бідному добро, той Господові позичає; і Він йому надолужить за його доброчинство.
18 Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся його криком.
19 Гнівливий нехай зазнає покарання, бо, коли помилуєш його, то ще більше каратимеш його.
20 Дослухайся поради і приймай викриття, щоб учинитися тобі відтак мудрим.
21 Багато замірів у серці людини, але справдиться лише визначене Господом.
22 Радість людини – доброчинність її, і вбога людина краща, аніж брехлива.