20 Наче той, що скидає з себе одежу холодного дня, що оцет на рану, – саме такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.
21 Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, дай йому води.
22 Тому що, учиняючи так, ти збираєш яркі жарини на голову його: Господь заплатить тобі.
23 Північний вітер приносить дощ; а утаємничений язик – невдоволені обличчя.
24 Краще жити в кутку на даху, аніж з дружиною сварливою в просторій оселі.
25 Що холодна вода для знесиленої спрагою душі, те саме й добра вість з далекого краю.
26 Мов скаламучена криничка, і наче пошкоджене джерело, – праведник, що падає перед лиходієм.