1 Сину мій! Зважай на мудрість мою і прихили вухо твоє до розуму мого,
2 Щоб дотриматися розважливости, і щоб уста твої зберегли знання.
3 Бо мед із уст чужої дружини капає, і бесіда її масніша від олії.
4 Але наслідки від неї гіркі, мов полин, гострі, як меч двосічний;
5 Ноги її зводять до смерти, а ступні її сягають пекла.
6 Якби ти зажадав спізнати стежку життя її, то шляхи її не постійні, і ти не пізнаєш їх.