7 Я став скидатися на пелікана в пустелі; я став, наче сова у руїнах.
8 Не сплю і сиджу, мовби самітня птаха на даху.
9 Щодня обмовляють мене вороги мої, і гнівливі на мене проклинають мене.
10 Я їм попіл, як хліб, і питво моє розчиняю слізьми,
11 Від гніву Твого і обурення Твого; бо Ти підніс мене і скинув мене.
12 Дні мої – як тінь, що відхиляється; і я висох, мов трава.
13 Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам'ять про Тебе – з роду й до роду.