1 Диригентові хору. На струнних інструментах. Урок Давидів.
2 Почуй, Боже, молитву мою і не утаємничуйся від благання мого.
3 Зважай на мене і почуй мене; я стогну від страждань моїх і волаю.
4 Від голосу ворога, від гноблення од нечестивого; бо вони збирають на мене беззаконня і в гніві ненавидять мене.
5 Серце моє тремтить у мені і смертельні жахи запопали мене.
6 Страх і трепет спостиг мене, і жах виповнив мене.
7 І я сказав: О, якби я мав крила, як у голуба! Я полинув би і перебував би у спокої.
8 Далеко помандрував би я і залишився б у пустелі.
9 Поквапився б сховатися від вихору, від бурі.
10 Понівеч, Господе, і розділи язики їхні; бо я бачу наругу і розбрат у місті.
11 Удень і вночі ходять вони скрізь по мурах його; злочини і горе посеред нього.
12 Посеред нього згуба; омана і підступ не полишають вулиць його.
13 Бо не ворог обмовляє мене; це я пережив би; не ненависник мій підноситься наді мною, – від нього я знайду собі притулок.
14 Але ти, котрий був для мене те саме, що я сам, друг мій і близький мій,
15 Із котрим ми у злагоді проводили солодкі зустрічі і ходили разом до Божого дому.
16 Нехай же спіткає їх смерть, нехай живими зійдуть вони в пекло; бо злочини в оселях їхніх, серед них.
17 А я покличу Бога, і Господь урятує мене.
18 Увечері, і вранці, і в полудень буду благати і волати, і він почує голос мій;
19 Визволить у мирі душу мою від тих, що повстають на мене, бо їх багато проти мене.
20 Почує Бог, і упокорить їх Той, що од віку Живий; тому що немає у них жодних змін; тому вони не бояться Бога.
21 Вони простягли руки свої на тих, котрі з ними у мирі, порушили угоду свою;
22 Уста їхні м'якіші від масла, а в серці їхньому ворожнеча; слова їхні ніжніші єлею, але вони суть оголені мечі.
23 Віддай Господові турботи твої, і Він підтримає тебе. Ніколи не попустить Він захитатися праведному!