1 Благословенний Господь, скеля моя, що навчає мої руки битві, а пальці мої війні.
2 Милість моя і захист, притулок мій і визволитель мій, щит мій, – і я на Нього сподіваюся; Він підкоряє мені народ мій.
3 Господе! Що є людина, що Ти відаєш про неї, і син людський, що зважаєш на нього?
4 Людина схожа на подмух; дні її – мов тінь рухлива.
5 Господе! Прихили небеса Твої і зійди! Торкнися гір, і задиміють.
6 Сяйни блискавицею і розпорош їх; випусти стріли Твої і розкидай їх.
7 Простягни з висоти руку Твою, визволи мене і врятуй од води великої, від руки синів чужинських,
8 Котрих уста мовлять марнотне, – і котрих правиця – правиця брехні.
9 Боже! Нову пісню заспіваю Тобі, на десятиструнній арфі оспіваю Тебе,
10 Тебе, що даруєш спасіння царям і визволяєш Давида, служника Твого – від лютого меча.
11 Визволи мене і врятуй мене від руки синів чужинських, котрих уста мовлять марнотне, і котрих правиця – правиця брехні.
12 Нехай будуть сини наші, мов пишні рослини за їхньої молодості; а доньки наші, ніби майстерно різьблені стовпи в палатах.
13 Нехай будуть житниці наші повні, щедрі всіляким збіжжям; нехай плодяться вівці наші тисячами і десятками тисяч на пасовищах наших;
14 Нехай будуть воли наші тлусті; і нехай не буде ні крадіжок, ні втрати, ні зойків на вулицях наших.