1 Псалом Давидів на спомин.
2 Господе! Не в люті Своїй звинувачуй мене і не в гніві Твоєму карай мене.
3 Бо стріли твої пронизали мене, і рука Твоя тяжіє на мені.
4 Від гніву Твого немає живого місця на моєму тілі, і немає спокою в кістках моїх від гріха мого.
5 Тому що беззаконня мої переповнили голову мою, мовби важке ярмо обтяжує мене.
6 Смердять та гниють мої рани від безуму мого.
7 Згорблений я і зовсім занепав, цілий день ходжу і ремствую;
8 Бо нутро моє виповнене запаленням, і немає живого місця на тілі моєму.
9 Я знесилів і пригнічений неймовірно; кричу від страждання серця мого.
10 Господе! Перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє не утаємничене від Тебе.
11 Серце моє у трепеті; залишила мене сила моя, і світло очей моїх, – і цього немає в мене.
12 Друзі мої і щирі відступилися од виразки моєї, і ближні мої стоять задалеко.
13 Тенета розставили ті, хто важить на життя моє, і ті, що шукають недоброго мені, говорять про загибель мою, і щодень вчиняють наклеп супроти мене;
14 А я, немов глухий, не чую, і, наче німий, котрий не розтуляє уст своїх.
15 І став я, мов чоловік, який не чує і немає в устах своїх відповіді.
16 У Тобі, Господе, моя надія, Ти почуєш, Господе, Боже мій!
17 І я сказав: Нехай же не втішаються наді мною вороги мої; коли хитається нога моя, вони підносяться наді мною.
18 Я близький до падіння, і скорбота моя завжди переді мною.
19 Беззаконня своє я сповідаю, і буду каятися за мій гріх.
20 А вороги мої живі й міцніють, і примножуються ті, що ненавидять мене безневинного.
21 А ті, що відплачують мені злом за добро, ворогують супроти мене за те, що йду слідом за добром.
22 Не покинь мене, Господе, Боже мій! Не віддаляйся од мене!