1 Боже похвали моєї! Не мовчи.
2 Бо розтулилися на мене уста лиходіїв і уста підступні; говорять зі мною язиком брехливим.
3 Звідусіль оточують мене словами ненависті, озброюються супроти мене без причини.
4 За любов мою вони ворогують на мене, а я молюся.
5 Віддячують мені за добро злом, за любов мою – ненавистю.
6 Постав над ним лиходія, і сатана нехай стане по праву руку від нього.
7 Коли буде судитися, нехай вийде звинуваченим, і молитва його нехай буде гріхом.
8 Нехай дні його будуть короткими, і маєток його нехай забере інший.
9 Діти його нехай будуть сиротами, і дружина його – вдовою.
10 Нехай поневіряються його діти і жебракують, і просять хліба з руїн своїх.
11 Нехай відбере лихвар усе, що в нього є, і нехай чужі розкрадуть працю його.
12 Нехай не буде співчутливого до нього, нехай не буде такого, що милує сиріт його;
13 Нехай будуть нащадки його на загибель, і нехай витреться ім'я їхнє в прийдешньому роді.
14 Нехай буде пригадане перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його нехай не зітреться.
15 Нехай будуть вони завжди перед Господом, і нехай знищить Він пам'ять їхню на землі.
16 За те, що він забув надавати милість, але переслідував чоловіка бідного, і вбогого, і засмученого серцем, щоб умертвити його.
17 Як полюбив прокляття, – воно й прийде на нього; не захотів благословення – воно й відійде од нього.
18 Як одягнувся прокляттям, наче ризою, і нехай увійде воно, наче вода, у нутрощі його, і, немов єлей, у кістки його.
19 Нехай буде воно йому, мов одежа, в котру він одягається, і неначе пояс, котрим завжди оперізується.
20 Така заплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять лихе на мою душу.
21 А зі мною, Господе, Господе, чини заради ймення Твого: бо щедра милість Твоя; врятуй мене.
22 Бо я бідний і вбогий, і серце моє в ранах у мені.
23 Я щезаю, мов тінь, що відходить; проганяють мене, мов сарану.
24 Коліна мої знесилені від посту, і тіло моє виснажилося.
25 Я став для них посміховиськом; забачивши мене, – хитають головами.
26 Допоможи мені, Господе, Боже мій; урятуй мене за милістю Твоєю.
27 Нехай спізнають, що це – Твоя рука, і що Ти, Господе, вчинив це.
28 Вони проклинають, а Ти благослови; вони повстають, але будуть посоромлені; а служник Твій нехай звеселиться.
29 Нехай одягнуться супротивники мої безчестям і, немов одежею, покриються соромом своїм.
30 Тоді я голосно прославлятиму Господа устами своїми, і серед багатьох прославлятиму Його.