1 На Тебе, Господе, сподіваюся; нехай же не осоромлюся повік!
2 По правді Твоїй захисти мене і визволи мене; прихили вухо Твоє до мене і врятуй мене.
3 Будь мені потужним притулком, де я завжди міг би сховатися. Ти заповідав урятувати мене, бо скеля моя і фортеця моя – Ти.
4 Боже мій! Захисти мене від руки злочинця, від руки беззаконного і жорстокого.
5 Бо Ти надія моя, Господе Боже, надія моя від юности моєї.
6 На Тобі утверджувався я від лона; Ти вивів мене з лона матері моєї; Тобі хвала моя не перестане.
7 Для багатьох я був, наче диво; але Ти – мій міцний притулок.
8 Нехай же виповняться вуста мої Твоєю хвалою, і Твоєю величчю щодня.
9 Не відкинь мене в часі похилих літ, коли виснажиться сила моя, не залиши мене.
10 Бо вороги мої змовляються супроти мене, і ті, що чигають на душу мою, радяться поміж собою,
11 Кажучи: "Бог залишив його: переслідуйте і схопіть його, бо немає кому врятувати його".
12 Боже! Не віддаляйся од мене; Боже мій! Поспіши на допомогу мені.
13 Нехай осоромляться і щезнуть ті, що ворогують супроти душі моєї; Нехай покриє ганьба і безчестя тих, що шукають лиха мені!
14 А я завжди буду сподіватися на Тебе і примножувати хвалу Тобі.
15 Уста мої будуть звіщати правду Твою, щодня добродіяння Твої; бо я не відаю їм ліку.
16 Я піду у силі Господа Бога; пригадаю правду Твою – єдину Твою.
17 Боже! Ти навчав мене від юности моєї, і донині я звіщаю дивні діяння Твої.
18 Тепер, коли я в похилих літах і в сивині, не залиши мене, Боже, аж доки не сповіщу сили Твоєї поколінню цьому і всім прийдешнім могутність Твою.
19 Правда Твоя, Боже, найвища; величні діяння учинив Ти; Боже, хто схожий на Тебе?
20 Ти посилав на мене багато великих і болісних лихоліть, але й знову оживляв мене, і з безодні землі знову виводив мене
21 Ти підносив мене і скрізь утішав мене.
22 І я буду прославляти Тебе на псалтирі, Твою істину, Боже мій; буду оспівувати Тебе на арфі, Святий Ізраїлів!
23 Радіють вуста мої, коли я Тобі співаю, і душа моя, котру Ти визволив.