1 Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2 А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –
3 Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.
4 Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.
5 Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як інші люди.
6 А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, мов шата, одягає їх.
7 Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.
8 Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.
9 Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.
10 А тому туди ж навертається народ Його, і п'ють воду повною чашою,
11 І говорять: "Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?"
12 І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.
13 Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої у безневинності,
14 І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15 Та коли б я сказав: "Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16 І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17 Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18 Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19 Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20 Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.
21 Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,
22 Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.
23 Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.
24 Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.
25 Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.
26 Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.
27 Тому ті, що залишають тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.