1 Диригентові хору. Не погуби. Урок Давидів.
2 Чи таки правду говорите ви, судді, і чи справедливо судите, сини людські?
3 Беззаконня збираєте в серці, не зважуєте злочинів рук ваших на землі;
4 Від самого народження стали відступниками лиходії; від лона матері блудять, кажучи неправду.
5 Отрута в них – мов отрута гадини, як глухої гадюки, котра затуляє вуха свої.
6 І не почує голосу заклиначів, чарівника, у чарах вправного.
7 Боже! Поламай зуби їхні в устах їхніх; розтрощи, Господе, великі щелепи молодих левів!
8 Нехай же щезнуть, наче вода, що розпливається, коли напружать стріли, нехай вони будуть, мов переламані на куски.
9 Нехай щезнуть, мов слимак, що розкривається; нехай не побачать сонця, наче викидень жінки.
10 Раніше, аніж казани ваші відчують палахкий терен, він підхопить їх вітром, обидвох, що живуть, у гніві Його.
11 Зрадіє праведник, коли побачить помсту; обмиє ступні свої в крові лиходія.