Псалми 30 UKRB

Ті, що сподіваються на Господа, – не осоромляться.

1 Диригентові хору. Псалом Давидів.

2 На Тебе, Господе, сподіваюся, нехай же не осоромлюся повік; За правдою Твоєю визволи мене.

3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене. Стань для мене міцною скелею, домом притулку, щоб урятувати мене.

4 Бо Ти скеля моя і фортеця моя: заради ймення Твого води мене і провадь мене.

5 Виведи мене з пастки, котру таємно поставили на мене; Бо Ти – сила моя.

6 У руку Твою віддаю дух мій; Ти визволяв мене Господе, Боже істини.

7 Ненавиджу прихильників ложних марнот, але на Господа сподіваюся.

8 Буду радіти й веселитися в милості Твоїй, бо Ти зважив на горе моє, спізнав скорботу душі моєї.

9 І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.

10 Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.

11 Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогонах; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.

12 Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.

13 Я забутий в серцях, наче мертвий; Я, – мов чаша розбита.

14 Бо чув я лихослів'я багатьох; звідусіль жах, коли вони змовляються супроти мене; задумали забрати життя моє.

15 Але я на Тебе, Господе, сподіваюся; я кажу: Ти – Бог мій!

16 У Твоїй руці дні мої; захисти мене від руки ворогів моїх і від переслідувачів моїх.

17 Вчини лице Твоє осяйним на служника Твого; врятуй мене милістю Твоєю.

18 Господе! Хай не буду осоромленим, що я озиваюся до Тебе, а грішники нехай осоромляться, нехай же замовкнуть у гробі.

19 Нехай же заніміють уста неправдиві, котрі супроти праведника мовлять лихе з пихою і презирством.

20 Як багато в Тебе благ, котрих Ти поклав для тих, що бояться Тебе, і котрі приготував тим, що сподіваються на Тебе перед синами людськими.

21 Ти ховаєш їх у таємниці Своєї присутности від погорди людської і бунтів людських, збережеш їх у притулку від лихих язиків.

22 Благословенний Господь, що явив мені дивовижну милість Свою у фортечному місті.

23 У бентезі своїй я думав: відкинутий я від очей Твоїх; але Ти почув голос молитви моєї, коли я волав до Тебе.

24 Любіть Господа, всі святі Його; Господь оберігає вірних, а тим, що вчиняють зарозуміло, відплачує уповні.