1 Учини, Господе, суд мій з тими, що судяться зі мною, здолай тих, що чинять опір мені.
2 Візьми щита і панцера, і постань на допомогу мені;
3 Приготуй списа і перетни шлях переслідувачам моїм; Скажи душі моїй: Я – порятунок твій!
4 Нехай осоромляться і зазнають ганьби ті, що важать на душу мою; нехай обернуться назад і вкриються ганьбою ті, що змовляються на лихе супроти серця мого!
5 Нехай будуть вони, мов порох на вітрі, і Ангел Господній нехай проганяє їх.
6 Нехай же буде слизьким і затьмареним їхній шлях, і Ангел Господній нехай переслідує їх.
7 Бо вони без провини утаємничили для мене яму – тенета свої і без провини викопали її для душі моєї.
8 Нехай же погибель зненацька заскочить його, і тенета, котрі він утаємничив для мене, нехай спіймають його самого; нехай потрапить до них на погибель.
9 А моя душа буде радіти в Господі; буде тішитися спасінням від Нього.
10 Скажуть усі кістки мої: Господе, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш слабкого від дужчого, покірного та бідаря від грабіжника його.
11 Повстали супроти мене свідки брехливі, підкладають у справу мою те, чого я не знаю.
12 Відплачують мені злом за добро, вчиняють сиротою душу мою.
13 Під час хворощів їхніх я одягався у вереття, упокорював постом душу мою; і молитва моя поверталася в нутро моє.
14 Немов за приятелем, немов за братом сумував я, ходячи в скорботі, схилявся низенько, наче у жалобі за матір'ю.
15 Та коли я падав, мої вороги раділи й змовлялися; змовлялися супроти мене і били мене зненацька, рвали мене і не переставали.
16 З лицемірним посміхом на бенкетах скреготали на мене зубами своїми.
17 Господе! Чи довго будеш споглядати на це? Захисти душу мою від злочинів їхніх, від левів – єдину мою.
18 Я прославлю Тебе у зібранні великім, серед народу чисельного хвалитиму Тебе.
19 Нехай не зловтішаються наді мною ворогуючі супроти мене неправедно, і не переморгуються очима ненависники мої без провини.
20 Бо не про мир говорять вони, але супроти мирних землі змовляються вчинити лукаво.
21 Відкривають широко уста свої на мене, кажуть: "Ага! Ага! Бачили це очі наші!"
22 Ти бачив, Господе, не промовчи; Господе! Не віддаляйся від мене!
23 Підведися й постань для суду мого, для позову мого, Боже мій і Господе мій!
24 Суди мене за праведністю Твоєю, Господе, Боже мій, і нехай не порадіють вони наді мною.
25 Нехай не говорять у серці своєму: Ага! Ми досягли свого. Нехай не говорять: Ми проковтнули його.
26 Нехай осоромляться і застидаються всі, що радіють з болю мого, нехай покриються соромом і ганьбою ті, що звеличують себе супроти мене.
27 Нехай радіють і веселяться бажаючі правоти моєї і говорять невтомно: Нехай же величним буде Господь, Котрий хоче миру служникові Своєму!