1 Господе! До тебе озиваюся; поспіши до мене; зважай на голос благання мого, коли звертаюся до Тебе.
2 Нехай же стане молитва моя, як пахощі, перед лицем Твоїм, а підношення рук моїх, – мов пожертва вечірня.
3 Постав, Господе, охорону устам моїм, і стримуй двері уст моїх.
4 Не дай ухилитися серцю моєму до слів лукавих для прощення справ гріховних разом з людьми, які чинять беззаконня, і нехай не скуштую я від солодощів їхніх.
5 Нехай карає мене праведник: це – милість; нехай викриває мене: це – кращий єлей, котрий не пошкодить голові моїй; але благання мої – супроти їхнього зла.
6 Вожді їхні по скелях порозбігалися і чують слова мої, тому що вони приємні.
7 Неначе землю, розтинають і подрібнюють нас; висипають кості наші в щелепи пекла.