9 Він покладався на Господа, – нехай визволить його; нехай порятує, якщо він бажаний Йому.
10 Але Ти вивів мене з лона, учинив у мені сподівання біля персів матері моєї.
11 На Тебе залишений я від утроби; від лона матері моєї Ти – Бог мій.
12 Не віддаляйся од мене, бо горе близьке, а помічника нема.
13 Багато биків оточили мене; гладкі башанськіобступили мене,
14 Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить.
15 Я розлився, як води; всі кості мої розсохлися і серце моє стало, наче віск, розтануло всередині нутра мого.