9 І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.
10 Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.
11 Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогонах; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.
12 Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.
13 Я забутий в серцях, наче мертвий; Я, – мов чаша розбита.
14 Бо чув я лихослів'я багатьох; звідусіль жах, коли вони змовляються супроти мене; задумали забрати життя моє.
15 Але я на Тебе, Господе, сподіваюся; я кажу: Ти – Бог мій!