4 Бо вдень і вночі тяжіла наді мною рука Твоя; свіжість моя зникла, наче в літню посуху.
5 Я відкрив Тобі гріх мій і не утаємничив беззаконня мого; я сказав: Сповідаю Господові злочини мої; і Ти простив мені провину гріха мого.
6 За це помолиться до Тебе кожний праведник Божий в годину слушну, коли Тебе можна знайти, і тоді велика повінь води не сягне до нього.
7 Ти сховок мій; Ти охороняєш мене від скорботи; оточуєш мене радістю визволення.
8 Я вчиню тебе мудрим, настановлю тебе на шлях, котрим тобі ходити; буду водити тебе, око Моє над тобою.
9 Не будьте, мов кінь, мов той лошак нерозважливий, котрих щелепи треба приборкувати вуздечкою і вудилами, щоб вони підкорялися тобі.
10 Багато скорботи нечестивому, а того, хто сподівається на Господа, оточує милість.