15 Та коли я падав, мої вороги раділи й змовлялися; змовлялися супроти мене і били мене зненацька, рвали мене і не переставали.
16 З лицемірним посміхом на бенкетах скреготали на мене зубами своїми.
17 Господе! Чи довго будеш споглядати на це? Захисти душу мою від злочинів їхніх, від левів – єдину мою.
18 Я прославлю Тебе у зібранні великім, серед народу чисельного хвалитиму Тебе.
19 Нехай не зловтішаються наді мною ворогуючі супроти мене неправедно, і не переморгуються очима ненависники мої без провини.
20 Бо не про мир говорять вони, але супроти мирних землі змовляються вчинити лукаво.
21 Відкривають широко уста свої на мене, кажуть: "Ага! Ага! Бачили це очі наші!"