4 Сльози мої були для мене хлібом удень і вночі, коли говорили мені будь-якого дня: Де Бог твій?
5 Коли пригадую це, то виливаю душу мою, тому що я ходив серед велелюдности, звертав з ними до Божого дому з голосом радости і похвали святкового натовпу.
6 Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.
7 Тужить у мені душа моя; тому я згадую Тебе із краю Йорданського, з Гермону; з гори Міц'ар.
8 Безодня безодню кличе голосом водоспадів Твоїх; всі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.
9 Удень виявить Господь милість Свою і вночі пісня Йому в мене, молитва до Бога життя мого.
10 Скажу Богові, захисникові моєму: Чому Ти забув мене? Для чого я сумний ходжу і страждаю від образ ворога?