20 Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.
21 Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.
22 І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.
23 Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.
24 Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.
25 Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх.
26 Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.