6 Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.
7 Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.
8 Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.
9 Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
10 Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів'я обмовників на Тебе падає на мене,
11 Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.
12 Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.