13 Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої у безневинності,
14 І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15 Та коли б я сказав: "Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16 І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17 Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18 Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19 Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!