15 Та коли б я сказав: "Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16 І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17 Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18 Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19 Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20 Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.
21 Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,