2 А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –
3 Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.
4 Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.
5 Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як інші люди.
6 А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, мов шата, одягає їх.
7 Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.
8 Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.