13 Хіба у мороці спізнають дива Твої, і в краю забуття – правду Твою?
14 Але я до Тебе, Господе, озиваюся, і рано вранці молитва моя поспішає до Тебе.
15 Для чого, Господе, залишаєш душу мою, утаємничуєш обличчя Твоє від мене?
16 Я нещасний і знебуваюся з юности, несу жахи Твої і знесилююся.
17 Наді мною пролинула лютість Твоя; і страхіття Твої потрясли мене.
18 Щодня оточують мене, як вода; беруть мене в облогу разом.