47 Доки, Господе, будеш утаємничуватися безперестану, і палатиме лють Твоя, мов огонь?
48 Пригадай мій коротенький вік: Для якої марноти витворив Ти всіх синів людських?
49 Хто з людей жив і не бачив смерти, визволив душу свою від руки гробу?
50 Де ж передніші милості Твої, Господе? Ти присягався Давидові істиною Твоєю.
51 Пригадай, Господе, поганьблення служників Твоїх, котре я ношу в надрах моїх від усіх потужних народів,
52 Як обмовляють вороги твої, Господе, як безчестять сліди помазанця Твого.