27 Говорить у серці своєму: Не похитнуся; від роду й до роду ніколи не станеться зі мною лихого!"
28 Уста його виповнені прокляттям, підступністю і брехнею; під язиком його неправда і марнота.
29 Сидить у засідці за подвір'ям; в утаємничених місцях убиває безвинного; очі його підглядають за вбогим;
30 Чатує в утаємниченому місці, мов лев у лігві; чатує у засідці, щоб схопити вбогого; хапає бідного, затягуючи у сіть свою;
31 Згинається, припадає, – і вбогі падають від потуги його.
32 Каже у серці своєму: Забув Бог, затулив обличчя Своє, не побачить ніколи.
33 Постань, Господе, Боже мій, піднеси руку Твою, не забудь пригноблених.