10 Хіба не Ти вилив мене, як молоко, і, мов сир, згустив мене,
11 Шкірою і плоттю зодягнув мене, кістками і жилами зв'язав мене,
12 Життя і милість дарував мені, і піклування Твоє охороняло дух мій!
13 Але й те приховував Ти в серці Своєму, – знаю, що це було у Тебе, –
14 Коли я згрішу, Ти помітиш, і не залишиш гріха мого без покари.
15 Якщо я завинив, горе мені! Якщо ж праведний, то не смію підвести голови моєї. Я перенасичений приниженням; глянь на бідування моє;
16 Воно зростає. Ти женешся за мною, мов лев, і знову вчиняєш напад на мене; і знову предивно приходиш до мене.