1 І продовжував Елігу, і сказав:
2 Чи вважаєш ти справедливим, що сказав: Я праведний перед Богом?
3 Бо ти сказав: Яка перевага для мене? І яку вигоду матиму, якщо буду очищений від гріхів моїх?
4 Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою:
5 Поглянь на небо і дивися; поглянь на хмарини, – вони вищі від тебе.
6 Якщо ти грішиш, що ти учиняєш Йому? Якщо злочини твої множаться, що завдаєш ти Йому?
7 Якщо ти будеш праведний, чим віддячиш Йому? Або що Він дістає від руки твоєї?
8 Нечестя твоє ставиться до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського.
9 Від безлічі гнобителів стогнуть пригноблені і від руки сильних волають.
10 Але ніхто не каже: Де Бог, Творець твій, Котрий дає пісні вночі,
11 Котрий навчає нас більше, аніж звірів земних, і напучує нас краще, аніж птахів небесних?
12 Там вони волають, і Він не відповідає їм з причини гордощів недобрих людей.
13 Але неправда, що Бог не чує, і Вседержитель не бачить цього.
14 Хоч ти й сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, – і чекай на нього.
15 Проте нині, тому що гнів Його не навідався до нього, і він не спізнав його у всій суворости.