1 Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і завважило для себе.
2 Скільки знаєте ви, знаю і я; не нижчий я від вас.
3 Але я до Вседержителя хотів би говорити і жадав би змагатися з Богом.
4 А ви блудослови; всі ви невдатні лікарі.
5 О, якби ж то ви мовчали! Це зарахувалося б вам як мудрість.
6 То вислухайте міркування мої і прискіпливо зважте на заперечення уст моїх.
7 Чи варто було вам заради Бога говорити неправду і для Нього казати брехню?
8 Чи варто було вам бути упередженим до Нього, і за Бога так сперечатися?
9 Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обдурите Його, як обдурюєте людину?
10 Суворо покарає Він вас, хоч ви потайки дієте упереджено.
11 Невже велич Його не страхає вас, і страх Його не виповнює вас?
12 Нагадування ваші схожі на попіл; докази ваші – докази з глини.
13 Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що б там не скоїлося зі мною.
14 Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?
15 Ось, Він убиває мене; але я буду сподіватися; я жадав би тільки виправдати шляхи мої перед Ним!
16 І це вже було б рятунком мені; тому що облудник не пройде перед Ним.
17 Вислухайте уважно слово моє і тлумачення моє вухами вашими.
18 Ось, я вчинив судову справу і знаю, що правда буде за мною.
19 Хто у спромозі змагатися зі мною? Бо я невдовзі замовкну і випущу духа.
20 Тільки двох речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від Тебе.
21 Відхили від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.
22 Тоді клич, і я буду відповідати, або ж говоритиму я, а Ти відповідай мені.
23 Скільки в мене вад і гріхів? Покажи мені беззаконня мої, і гріх мій.
24 Навіщо ховаєш обличчя Твоє, і вважаєш мене ворогом Тобі?
25 Чи не зірваний листочок Ти нищиш, і чи не висхлу соломинку переслідуєш?
26 Тому що Ти пишеш на мене гірке і пригадуєш мені гріхи юности моєї,
27 І в кайдани забиваєш ноги мої, і підстерігаєш всі стежини мої, – женешся слідами ніг моїх.