1 І відповідав Йов, і сказав:
2 Справді, тільки ви люди, і з вами помре мудрість!
3 Але я маю розум, як у вас; не нижчий я від вас; і хто не відає цього ж таки?
4 Посміховиськом став я для сусіда свого, я, котрий звертався до Бога, і котрому Він відповідав; посміховиськом – чоловік праведний, безневинний.
5 Палаючий смолоскип зневажений у думках того, хто відчуває себе у безпеці, він (смолоскип) приготовлений для тих, чия нога ковзає.
6 Спокійні шатра у грабіжників, і безпечні у тих, що дратують Бога, у чиї руки Бог приносить щедро.
7 І справді: запитай у скотини, і навчить тебе, – у птаха небесного, – і звістить тобі;
8 Або побесідуй із землею, і наставить тебе, і скажуть тобі рибини морські.
9 Хто з усього цього не спізнає, що рука Господа утворила це?
10 У Його руці душа всього живого, і дихання всілякої людської плоті.
11 Чи не вухо розбирає слова і чи не язик розпізнає смак їжі?
12 У старцях мудрість, і в довголітніх розум.
13 У Нього премудрість і сила; Його поради і розум.
14 Що Він зруйнує, те не відбудується; кого Він замкне, ніхто його не відімкне.
15 Зупинить води, і все повисихає; випустить їх, – і оновлять землю.
16 У Нього могутність і голос мудрости, перед Ним той, що блукає, і той, що заводить у блуд.
17 Він учиняє радників недолугими (оголеними), і суддів робить безглуздими.
18 Він розв'язує пута царів і поясом обперізує стегна їхні.
19 Князів позбавляє честі і кидає хоробрих.
20 Відбирає мову у велемовних і старців позбавляє глузду.
21 Покриває соромом вельможних, і сили могутніх знесилює.
22 Відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну.
23 Примножує народи і винищує їх; розпорошує народи і збирає їх.
24 Відбирає розум у старшин народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів.