1 І відповідав Йов, і сказав:
2 Справедливо! Відаю, що так є; але як виправдається чоловік перед Богом?
3 Якщо забажає розпочати з Ним суперечку, то не відповість Йому на жодне запитання із тисячі.
4 Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав супроти Нього і залишався в спокої?
5 Він пересуває гори, і не впізнають їх; Він перетворює їх у гніві Своєму;
6 Зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
7 Скаже сонцю, – і не зійде, і на зорі кладе печать.
8 Він один розпросторює небеса і простує по хвилях морських.
9 Він утворив Ведмедицю, Оріона і Волосожара і скарбниці півдня;
10 Він чинить велике, незбагнене і дивовижне, котрому немає числа.
11 Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пролине, і не побачу Його.
12 Візьме, – і хто заборонить Йому? Хто скаже Йому: Що Ти вчинив?
13 Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть захисники Раґава (Єгипту).
14 Тим паче, хіба можу я відповідати Йому і віднаходити собі слова перед Ним?
15 А хоч би я мав рацію перед Ним, та не буду я відповідати, а буду благати Суддю мого.
16 А якби я покликав, і Він відповів мені, – я не повірю, що голос мій почує Той,
17 Хто у бурі вражає мене, і примножує безневинно рани мої,
18 Не дає мені перевести духа, але насичує мене гіркотами.
19 Якщо вдатися до сили, то Він могутній; якщо до суду, то хто зведе мене з Ним?
20 Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж таки уста звинуватять мене; коли кажу, що я досконалий, це також доведе мою неправду.
21 Безневинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя своє.
22 Тому я сказав, що Він знищує і досконалого, і нечестивого.
23 Якщо бич уражає (убиває) раптово, то Він буде сміятися на суді безневинного.
24 Землю дано в руки гріховод, обличчя суддів її Він запинає. Якщо не Він, то хто?
25 Дні мої швидші гінця, – біжать, не бачать добра;
26 Линуть, мов легенькі човни, як орел падає на здобич.
27 Якщо сказати мені: Забуду я оскарження мої, позбавлюся сумного вигляду і підбадьорюся;
28 То боюся усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не будеш тримати мене безневинним.
29 Якщо ж я винуватий, то навіщо марно страждаю?
30 Навіть, якщо обмиюся я сніговою водою і зроблю свої руки білими, як ніколи,
31 То й за такої обстави Ти зануриш мене в багнюку, і гидуватиме мною одежа моя.
32 Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому, і йти разом з Ним на суд.
33 Немає поміж нами посередника, котрий поклав би руку свою на нас обидвох.
34 Нехай же відхилить Він від мене берло Своє, і страх Його нехай не жахає мене;