1 І відповідав Йов Господові, і сказав:
2 Відаю, що Ти все можеш, і що наміра Твого не зупинити.
3 Хто оцей, що затьмарює Провіщення Боже, нічогісінько не тямлячи? – Так я говорив про те, чого не розумів, про діяння пречудові для мене, котрих я не відав.
4 Вислухай, звертався я, і я говоритиму, і що буду запитувати в Тебе, розтлумач мені.
5 Я чув про Тебе крайчиком вуха; а тепер мої очі бачать Тебе.
6 А тому я зрікаюся сказаного і каюся у поросі і попелі.
7 І сталося після того, як Господь виповів слова оті Йовові, сказав Господь Єліфазові теманянинові: Палає гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов.
8 Тож візьміть собі семеро биків і семеро баранів, і підіть до служника Мого Йова, і принесіть за себе пожертву; і служник Мій Йов помолиться за вас, бо лише обличчя його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов.
9 І пішли Єліфаз теманянин і шух'янин Білдад та нааматянин Цофар, і вчинили, як наказував їм Господь, – і Господь прийняв також і Йова.
10 І повернув Господь втрати Йовові, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Йовові удвічі більше за те, що він мав передніше.
11 Тоді прийшли до нього всі брати його, і всі сестри його, і всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і втішали його за все лихо, котре Господь навів на нього, і дали йому кожний по кеситі і по золотій обручці.
12 І благословив Бог останні Йовові дні більше, аніж попередні; у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча віслючок.
13 І було в нього семеро синів і три доньки.
14 І назвав він ймення першій Єміма; ймення другій – Кеція, а ймення третій – Керен-Гаппух.
15 І не було по всій землі таких вродливих жінок, як доньки Йова, і дав їм батько їхній спадок поміж братами їхніми.
16 Потому всьому прожив Йов сто сорок літ, і бачив синів своїх і синів синових до четвертого коліна.