1 Отож, вислухай, Йове, думки мої і зважай на всі слова мої.
2 Ось, я розтулю уста мої, язик мій говорить у роті моєму.
3 Слова мої від щирости мого серця і уста мої виречуть знання чисто.
4 Дух Божий утворив мене, і дихання Вседержителя дало мені життя.
5 Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
6 Ось, я за бажанням твоїм, – замість Бога. Я витворений також із глини.
7 Тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде заважкою для тебе.
8 Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
9 Чистий я, без вади, безневинний я, і немає в мені неправди;
10 А Він знайшов звинувачення супроти мене і вважає мене Своїм супротивником.
11 Забив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма шляхами моїми.
12 Ось у цьому ти помиляєшся, відповідаю тобі; тому що Бог вищий людини.
13 Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту за жодні справи Свої.
14 Бог говорить один раз і, якщо того не почують, вдруге.
15 Уві сні, в нічному видінні, коли сон приходить до людей, під час дрімоти на ложі.
16 Тоді Він відкриває вухо людини і залишає Свою настанову.
17 Щоб відхилити людину од якогось вчинку і відібрати у неї гордощі,
18 Щоб відвести душу її від провалля і життя її від урази мечем.
19 Або ж вона наставляється на розум хворобою на ложі своєму і жорстоким болем у всіх кістках своїх, –
20 І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.
21 Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.
22 І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.
23 Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний шлях її, –
24 Бог змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.
25 Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.
26 Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.
27 Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;
28 Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29 Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,
30 Щоб відвести душу її від могили, і просвітити її світлом живих.
31 Зважай, Йове, слухай мене, і мовчи, а я буду говорити.
32 Якщо маєш щось сказати, відповідай і кажи, тому що я прагну твого виправдання.