4 Хто принесе чисте від нечистого? Ніхто.
5 Якщо дні її визначені, і число місяців її у Тебе; якщо Ти поклав їй межу, котру вона не перейде,
6 То ухилися від неї; нехай вона спочине, аж доки не скінчить, мов найманець, дня свого.
7 Для дерева є надія, що воно, коли буде зрубане, знову оживе, і паростки виходити з нього не перестануть.
8 Якщо й застарів у землі корінь його, і пень його завмер у поросі,
9 Однак, тільки-но зачуло воду, воно випускає паростки і проростає гілками, наче щойно посаджене.
10 А людина помирає і зникає; відійшов дух її, і де вона?