7 І відійшов сатана від Господа, і вразив Йова проказою лютою від підошви ноги його по самісіньке тім'я його.
8 І взяв він собі черепка, аби шкребти себе ним, і присів у попіл.
9 І сказала йому дружина його: Ти все ще несхитний у чистоті своїй? Прокляни Бога і помри.
10 Але він сказав їй: Ти мовиш, як одна в безумі; Невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати? У всьому цьому не згрішив Йов устами своїми.
11 І зачули троє друзів Йовових про всі біди, що спіткали його; і рушили кожний із свого місця: теманянин Єліфаз, шух'янин Білдад і нааматянин Цофар, і зійшлися, щоби йти уболівати за нього і втішати його.
12 І коли глянули на нього здалека, то не впізнали його; і піднесли голос, і заридали, і роздер кожний свою одежу, і кидали порох над головами своїми проти неба.