2 Вислухайте уважно мовлене мною, і це буде втіхою мені від вас.
3 Потерпіть заради мене, і я буду говорити; а потім, як виповім, кепкуйте.
4 Хіба до чоловіка скарга моя? Як же мені й не занепасти духом?
5 Погляньте на мене, з подивом, і покладіть пальця на уста.
6 Тільки-но я пригадаю, то здригаюся, і тремтіння виповняє тіло моє.
7 Чому злочинці живуть, сягають старости, і навіть при добрім здоров'ї?
8 Діти їхні з ними перед лицем їхнім, і внуки їхні перед очима їхніми.