10 За це довкола тебе пастки, і виповнив тебе наглий жах.
11 Або пітьма, в котрій ти анічого не бачиш, і численні води покрили тебе.
12 Чи не Бог є над небом? Поглянь угору на зорі, як вони високо!
13 І ти кажеш: Що знає Бог? Чи може Він судити крізь морок?
14 Хмарини – запона Його, тож Він не бачить, а ходить лише по небесному полі.
15 Невже ти тримаєшся шляху старожитніх, по котрому йшли люди непокірні,
16 Котрі дочасно були винищені, коли вода підмила підмурки їхні?