7 Коли я виходив до брами міста і на майдані готував місце для себе, –
8 Юнаки, забачивши мене, ховалися, а старці підводилися і стояли;
9 Князі утримувалися від розмови і пальці клали на свої уста;
10 Голос значних затихав, і язик їхній прилипав до піднебіння їхнього.
11 Вухо, яке чуло мене, благословляло мене, око, яке бачило мене, хвалило мене.
12 Тому що я рятував бідного волаючого, і сироту немічну.
13 Благословення того, що був готовий померти, приходило до мене, і серцю вдови завдавав я радости.