2 І сила рук їхніх для чого мені? Над ними вже проминув час.
3 Убогістю і голодом виснажені, вони втікають у безводний степ, похмурий і спустошений;
4 Скубуть зело біля кущів, і ягоди ялівцю – хліб їхній.
5 З громади проганяють їх, погрожують їм, як злодіям,
6 Щоб замешкали вони у вирвах потоків, в ущелинах землі і скель.
7 Ревуть поміж кущами, туляться під терном.
8 Люди зневажені, люди без імення, погань землі.