24 Так, Він не простягне руки Своєї на дім кісток, чи будуть вони кричати при своєму руйнуванні?
25 Чи не плакав я за тими, хто страждав? Чи не стогнала душа моя за бідних?
26 Коли я сподівався добра, прийшло лихо; коли чекав на світло, сталася пітьма.
27 Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
28 Я ходжу почорнілий, але не від сонця; підводжуся в зібранні і кричу.
29 Я став братом шакала, і приятелем совам.
30 Моя шкіра зчорніла на мені, і кістки мої обгоріли від спекоти.