4 Скубуть зело біля кущів, і ягоди ялівцю – хліб їхній.
5 З громади проганяють їх, погрожують їм, як злодіям,
6 Щоб замешкали вони у вирвах потоків, в ущелинах землі і скель.
7 Ревуть поміж кущами, туляться під терном.
8 Люди зневажені, люди без імення, погань землі.
9 Оце їхньою учинився я нині піснею і харчем розмови їхньої.
10 Вони гидують мною, віддаляючись од мене, і не утримуються плювати перед лицем моїм.