6 Щоб замешкали вони у вирвах потоків, в ущелинах землі і скель.
7 Ревуть поміж кущами, туляться під терном.
8 Люди зневажені, люди без імення, погань землі.
9 Оце їхньою учинився я нині піснею і харчем розмови їхньої.
10 Вони гидують мною, віддаляючись од мене, і не утримуються плювати перед лицем моїм.
11 Оскільки Він розв'язав повід мій, то вони скинули з себе вуздечку переді мною.
12 По праву руку підводиться цей гад; збиває мене з ніг, спрямовує небезпечні свої шляхи до мене.