3 Ось, ти наставляв багатьох і опущені руки підтримував,
4 Тих, що падали, підводили слова твої, і коліна, що гнулися, ти зміцнював.
5 А тепер це спіткало тебе, і ти знесилів; торкнулося до тебе, і ти збентежився.
6 Чи страх твій не твоя надія? І чи не твоя надія – шляхи твої досконалі?
7 Пригадай же, я благаю тебе, чи гинув хтось безневинний, і де це праведних викорінювали?
8 Як я бачив, ті, що орали безчестя і сіяли зло, – жнивують його.
9 Від подмуху Божого гинуть і від гніву Його щезають.