19 Залізо він має за солому, мідь – за гниле дерево.
20 Донька лука, стріла, не примусить його утікати, а каміння з пращі для нього, що плівка (полова).
21 Булава вважається в нього соломою, а зі свисту списа він сміється.
22 Під ним гостре каміння, і він на гострому камінні лежить у твані.
23 Від нього закипає глибочінь, мов у казані, а море перетворюється на киплячу оливу.
24 Він залишає за собою осяйну стежку; а безодня видається сивиною.
25 Немає на землі схожого на нього; його утворено безстрашним.