14 До страдника має бути співчуття від друга його, якщо тільки він не відкинув страх перед Вседержителем.
15 Але брати мої зрадливі, мов потік, наче швидкоплинні ручаї,
16 Котрі чорні від льоду, і в котрих приховується сніг.
17 Коли надходить тепло, вони міліють, а в пору спеки висихають на місцях своїх.
18 Викривлюють вони напрямок шляхів своїх, заходять в пустелю і губляться;
19 Дивляться на них каравани Теми; сподіваються мандрівники Шеви.
20 Але залишаться посоромленими в своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.